Читаємо українською!

Безумовно, палітра сучасної української літератури  достатньо широка. Та й за останні кілька років в Україні можна помітити значне збільшення інтересу до української книги - особливо з
боку молодих читачів. Помітно зростає зацікавленість до "сучукрліт" і в світі. А давайте і ми спробуємо ознайомитися з деякими  відомими "сучасниками" та їх виданнями.
Отже, поїхали...

Люко ДАШВАР (Ірина Чернова) входить у ТОП-10 найуспішніших письменників України за версією журналів «Главред» та «Фокус». Письменниця прийшла в літературу з журналістики. У 2007 році дебютний роман «Село не люди» приніс їй другу премію конкурсу «Коронація слова». Роман «Молоко з кров’ю» – другий успішний твір авторки, який отримав премію «Коронація слова 2008», і звання «Книга року ББС-2008». Наступний роман «Рай.Центр» став дипломантом конкурсу «Коронація слова 2009», у категорії «Вибір видавництв». Вже у 2010 році «Коронація слова» надав письменниці офіційний статус «Золотого автора» — автора, чиї твори продані накладом понад 100 тисяч примірників. 2012 рік знаменувався для Люко Дашвар відзнакою «Золотий письменник України». Та його саме час змінити на «Платинового письменника» -
понад 375 000 примірників її творів знайшли свого читача!

«Сьогодні можна сказати, що Люко Дашвар стала своєрідним мірилом успішності книжки» («Українська правда»).

«Село не люди»

 В кожного своя доля. Хоч як не крути, а йдеш однією дорогою. На дві одразу не скочиш.
 У всіх дівчат одна мрія… Кохання… Справжнє кохання. На все життя. А все інше — то не мрії… То примхи...

"Молоко з кров’ю"

 "Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки - дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов - краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя"


                           


«Рай.Центр»
 Як можна розповісти про любов? От я кажу - ми йдемо вулицею....І що? Як можна пояснити, що можна просто йти вулецею чи загубитися серед натовпу, говорити про щось незначне і не важливе чи взагалі мовчати і знати - навкруги нікого. Ні вулиці, ні дерев, ні людей. Тільки ми. І це відчуття не порушить ніщо - ні галас, ні шелест листя, ні сигнали автівок.