понедельник, 16 июля 2018 г.

Мастер юмористической фантастики


   90 лет назад, 16 июля 1928 года, родился американский писатель-фантаст Роберт Шекли, автор нескольких сотен фантастических рассказов и нескольких десятков научно-фантастических романов и повестей. 
   
   Мастер иронического юмористического рассказа. Один из самых оригинальных юмористов научной фантастики. В начале своей карьеры писал под псевдонимами Finn O’Donnevan и Ned Lang.
    
    Начал читать рано, с детства любил читать и мечтал стать писателем. В юности увлекался творчеством таких авторов, как Роберт Хайнлайн, А. Ван Вогт, Джон Кольер.
   
   С начала 1950-х годов Шекли начал писать первые рассказы и предлагать их в научно-фантастические журналы, где встретил очень тёплый приём редакторов и читателей. За последующие десять лет написал несколько сотен коротких, остроумных фантастических рассказов.

   
   Однажды один известный редактор научно-фантастического журнала, ознакомившись с несколькими рассказами начинающего автора, сказал молодому Шекли: «Я куплю каждое ваше слово, всё, что вы ни напишете, потому что я продам всё, что вы ни напишете». Шекли говорил, что это были одни из самых приятных для него слов.

  
     Англоязычная публика зачитывалась приключениями его героев, попадавших в дурацкие ситуации и вызывавших если не хохот, то хотя бы благодушную улыбку. 

   
   «Почему именно фантастика?» — часто спрашивали автора впоследствии. Ответ был неизменным: «Только она дарит творцу полную свободу».

   
    Герои Шекли — авантюристы и романтики, а вот среда, в которой они живут, — это глупость и абсурд общества, нелепый Искаженный Мир, который не так-то легко отличить от настоящего.

   В 70-е годы писатель много путешествовал, ходил под парусом, был редактором журнала «Omni».
  
    
   Шекли сотрудничал с такими фантастами, как Роджер Желязны, Гарри Гаррисон, Харлан Эллисон и другими. Был близким другом фантаста-сатирика Уильяма Тенна. В 90-е годы Роберт Шекли работал над сценарием компьютерной игры «Netrunner».

   Всего за свою жизнь Роберт Шекли написал 20 романов и более 400 рассказов и повестей, составивших 13 авторских сборников. Его произведения были переведены на многие языки мира, что составило более 65 книг.  

  Роберт Шекли всегда был страстным курильщиком, а в последние годы жизни — ещё и гурманом. На выступлениях ему, в качестве исключения, разрешали курить везде и всюду, в том числе даже в пожароопасных местах — библиотеках, типографиях и т.п.: писатель не мог провести без сигареты и десяти минут.

  По его произведениям снято пять полнометражных кинофильмов: «ПОБЕГ С АДСКОГО ОСТРОВА», «ДЕСЯТАЯ ЖЕРТВА», «ЧЕЛОВЕК-КОНДОР»,  «ЦЕНА РИСКА», «КОРПОРАЦИЯ «БЕССМЕРТИЕ». 







пятница, 22 июня 2018 г.

Українські книжки, які варто знати


  Більшість авторів про яких ми розкажемо не потребують зайвої реклами, будучи відомими майстрами свого жанру, і навіть живими класиками сьогодення.




Любко Дереш «Спустошення»


   У новому романі культового автора - історія столичного 35-річного журналіста Федора Могили, який переживає кризу середнього віку, дружить зі Сталкером із Зони і досліджує стани зміненої реальності. Інтрига підігріта безліччю подібностей, спільних рис, публічних жестів київської літературної тусовки.

   Глибокі філософські думки контрастують з сучасними "молодіжними" моделями існування. Безліч афоризмів, сентенцій, мудрих думок. "Цей Всесвіт виник по приколу, і він так само по приколу може зникнути", - чим не гасло в дусі Бодріяра, іронія постмодерну, рекламний слоган Ілона Маска.
   Верхній шар цього соціально-психологічного памфлету, обплетеного детективною інтригою аномальних зон із захованим машинами Бога, які виконують бажання, пригодами героя в альянсі з колишнім працівником радянських закритих лабораторій, професором Гуровим.


Сергій Жадан «Інтернат»


  Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім.

   Новий роман Жадана - насамперед про зімни в житті людей за часу, коли на Сході України почалась війна, і вже потім – про конкретного героя, вчителя Пашу. Утім, за словами письменника, "Інтернат – це одна з локацій роману. Але, разом із тим – це ще й метафора. Метафора світовідчуття, метафора загубленості, недолюбленості врешті-решт".




Василь Шкляр «Троща»
   

   За сюжетом цього роману, нічого не віщувало тривоги, пов’язаної з переосмисленням минулого, коли головний герой, колишній вояк УПА, побачив на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, який загинув у далеких 1950-х.

   Розділи в романі чергуються, наче день і ніч – темні спогади про яскраві події повстанського життя чергуються з сучасними сценами. Поволі минуле заступає сьогоднішній день, адже тоді, в боях за вільну Україну, по болотах і лісах, було більше свободи, віри та надії, ніж зараз коли доводиться зітнутися зі зрадою.
   Дружба і розбрат, кохання і ненависть, свобода й неволя – все в цьому романі від майстра жанру знайде своє висвітлення, пояснення і зрозуміння. 



Юрій Винничук «Лютеція»
   

  Черговий постмодерний витвір відомого львівського містифікатора з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. З містики тут – таємнича героїня, яку розшукують, навіть не відаючи, чи вона існує, а чи це примха багатого графа, що приручив місцевого поета. На заваді цим пошукам стоїть секретна організація, члени якої носять імена карт.

  А ще в паралельних світах триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція. Сам автор-герой тим часом розповідає про власну письменницьку кухню, написання роману "в шухляду" в далеких 1980-х, а також про свою самотність.
   І все це на тлі нестримних любовних пригод не тільки автора, але й львівського Дон Жуана 1840-х років Івана Вагилевича.


Макс Кідрук «Не озирайся і мовчи»
   

  У черговому трилері від майстра жанру історія переплелася з містикою, і чим далі в минуле - від 90-х до 60-х - тим страшніша аномалія сучасних подій. Тобто жах, переляк та інші складові детективно-пригодницького сюжету.

   Спочатку це може нагадати "Будинок дивних дітей", але автор звузив проблему - портал в інший світ знаходиться в ліфті, а героїв - школярів та їхніх батьків - не так вже й багато. Деякі безслідно зникають, дехто нагадує про себе нічними візитами, але майже всі вимагають жертви.
   Крім соціальної лінії - шкільне пекло, батьківський пресінг, підліткові фобії - в романі захоплює альтернативна історія. Герої, які живуть в сучасному світі, на околиці Рівного, раз у раз поринають у минуле, яке в їх переказі має зловісний відтінок присутності інфернальних сил.
   І не дивно, що повернутися звідти у наш світ прагне багато хто з потойбічного люду. І протистояти колишнім друзям, подругам і родичам, які потрапили в паралельну реальність, доводиться зовсім не "дивним", а звичайним дітям.



Марина Гримич «Падре Балтазар на прізвисько Тойво»


    Емігрантська тема у нашій літературі реалізована або в книжках про заробітчан та їхню тяжку долю, або про відверто "туристичні" сюжети сьогодення. Натомість у цьому романі розповідається історія давніх часів, коли все це було помножене на авантюрну складову самого життя – спершу на Дикому Заході, а потім у бразильських джунглях.

   Саме туди наприкінці ХІХ століття тікає з Аляски наш герой, викрадач коней, колишній золотошукач родом з України, звідки в Америку "понаїхали" його предки. І саме тут, де мешкає ціла колонія галицьких переселенців, видає себе за пророка і месію, а вже його напарник що заснував цю саму колонію, всіляко допомагає йому в цій феєричній пригоді.



Катерино Калитко «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки»
 

    За цю збірку оповідань, її авторка, відома поетка, отримала премію "Книга року ВВС-2017". Серед провідних мотивів - пізнання та усвідомлення себе як індивіда - в колі інших, різних, не таких. Збереження свого прихистку – назовні, всередині, в собі.

   Серед героїв – інвалід, писар, каштелян, які живуть за скрутних, воєнних, непростих часів, що на контрасті з мирною добою дозволяє виявити всі гострі кути співіснування. Говорячи про книгу-переможця в номінації "Книга року ВВС-2017", редактор Європейського департаменту Всесвітньої служби ВВС Артем Лісс зазначив: "Теми, яких торкається Катерина Калитко у своїй збірці, особливо актуальні зараз, коли світ здається дедалі більш роз'єднаним.
Вона підкреслює важливість зберігати просте вміння людського спілкування, досягати взаєморозуміння між людьми з різним життєвим досвідом, несхожою історією та цінностями".



Сергій Бут «Аляска»


   Головного героя цього роману жахів зловили в церкві, де він у водолазному костюмі ловив демонів. Здавалося, буденний випадок для психіатрії, але чому тоді пацієнт, який справді працює рятівником на пляжі, потрапив до відділення, що має лиху славу буцегарні?

   Утім, найжахливіше те, що головному герою,  який насправді ховається від привиду, і який пережив психологічну травму, доводиться зустрітися тут зі своїм духівником, єдиною надією, який так само залежить від  злочинної медицини. Тож викручуватися водолазові доведеться самотужки, бо його сусіди в палаті так само на поганому рахунку в лікарів, міліції, влади.




Галина Рис «Амстердам - Київ. І трохи святого Миколая»
 

    Інтрига у цьому романі проявилася навіть не тоді, коли переплутані в аеропорту валізи завдяки одному з героїв оповіді повернулися до власниці, а в той час, коли розпочалося справжнє чарівне дійство. Хоча й в рукописі, що виявився в одній з валіз, і який протягом оповіді читає молодик, історія Святого Миколая – далеко не святкова казка, а гірка сповідь часів гоніння на християн.

   Адже саме так помер, відродившись, кумир українського різдвяного свята, роман про який пише героїня цієї книжки. Звичайно, герой і героїня роману – письменниця і її сором’язливий супутник – зустрінуться, і рукопис буде повернуто, а історія про легендарного персонажа набуде нових, не завжди чарівних, але таких людяних деталей.

вторник, 19 июня 2018 г.

ЧИТАТЬ ВСЕМ: лучшее от современных авторов



 Среди талантливых писателей есть те, кто только начинает свой творческий путь и те, кто уже успешно идет вперед. 






Давид Ланди «Биоген»

  Эту книгу без скромности можно назвать культовой.
«Биоген» – книга, наполненная невероятным смыслом. Множество слоев повествования, которые нужно раскрывать для своего сознания. Это история мальчика, который рос в мире абсурда и несправедливости. Но этот мир не смог его сломать, а вот закалить…
Об этом произведении трудно говорить – его надо читать. И только тогда станет ясен и замысел автора и его гений.




  Валерий Грикьян  «Инвестор со свалки»

  «Инвестор со свалки» – история о двух разных людях, которые поменяются жизнями. Ну, почти. Один случай может сделать из одного человека преуспевающего инвестора, а другого отправить на улицы города.  У Фортуны нет любимчиков, но она может улыбнуться любому. Вот только её благосклонность не может быть вечной. Но не стоит опускать руки, ведь жизнь непредсказуема и прекрасна.





Кристина Гептинг  «Плюс жизнь»

  Повесть «Плюс жизнь» совсем небольшая, но очень важная. Эта история поднимает ту тему, о которой многие люди предпочитают не слышать. Книга рассказывает о жизни паренька, который с рождения живет с приговором ВИЧ. Но приговор ли это? Он не только живет, он мечтает и даже смог найти свою любовь. Но мир не готов его принять. Общественные предрассудки могут сломать даже сильнейших.




 Екатерина Яковлева  «Чужая»

  «Чужая» – поэтический сборник мистических стихотворений. Каждая строчка пронизана потусторонним миром. Читая эти стихи, погружаешься в мир, где нет места живым. Читателю предстоит пройти непростой путь, с множеством опасностей, спастись от мифических существ, чтобы открыть истину.
«Чужая» – это не любовная лирика, а мистический мир, который откроется, стоит протянуть руку.





Эли Фрей  «Мы, дети золотых рудников»

  «Мы, дети золотых рудников». Медленно умирающий шахтерский городок. Серость и грязь – вот и все, что можно о нем сказать. И, как в насмешку, рядом строят новый поселок для иностранных рабочих – мир красок и счастья. В центре событий подростки – жестокие, злые и беспощадные. Они ненавидят новых соседей, но ещё больше они ненавидят перебежчиков. И разве среди злобы и хаоса может появиться любовь?



                                         
Максим Максимов (Афанасьев) «Когда идет снег» 

   «Когда идет снег». Мир умирает. Люди сами уничтожили свою планету. Выживших осталось мало,  а зима все приближается. Найти спасение можно только на Юге. Вот туда и отправляются молодой парень и старик. Им предстоит пройти много миль, чтобы добраться до места. Но что будет, если в один момент солнце погаснет? Смогут ли они найти дорогу в полной тьме? Или все не так, как кажется на первый взгляд?




Милена Завойчинская серия «Высшая Школа Библиотекарей»

  В серию вошли 5 книг: «Магия книгоходцев», «Боевая практика книгоходцев», «Книгоходцы особого назначения», «Книгоходцы и тайна механического бога» и «Хроники книгоходцев».
  Это потрясающая серия о магии и приключениях. В книгах есть все, что нужно для отдыха, а юмор автора заставит не раз засмеяться.
Что может случиться с девушкой, которая очень любит читать? Что может случиться с девушкой, которая работает в библиотеке? Она может встретить  воришку, который окажется из другого мира, а вернее студентом Высшей Школы Библиотекарей. Вот так Кира стала студиозом, магичкой и просто головной болью всех преподавателей. Она все время влипает в истории, многие из которых – её же рук дела. Она нашла друзей и призвание всей своей жизни. А вы мечтаете путешествовать по мирам через книги?



Анна Орехова  «Первый межпланетный детектив»

«Первый межпланетный детектив»На Земле появились Врата, которые ведут в другие миры. Родная планета изменилась, а на улицах теперь можно легко встретить инопланетян и запросто с ними заговорить. Многие люди боятся врат, а вот Алиса решила изменить свою жизнь и стала межпланетным курьером. Проходя в очередной раз через врата, она даже представить не могла, что её ждут неприятности. Только её ум и сила воли, способны спасти её от опасности и раскрыть серию преступлений.





На эти книги стоит обратить внимание, 
чтобы обязательно их прочесть.

вторник, 22 мая 2018 г.

Образумленная злая жена или Укрощение строптивой

   
  425 лет с дня написания «Укроще́ние стропти́вой» (англ. The Taming of the Shrew) — пьеса в пяти действиях Уильяма Шекспира, написанная в 1593 году. Комедия подвергалась неоднократным изменениям и обработкам, шла под разными названиями.


 
 
  Так озаглавлен первый русский перевод (1843) комедии Шекспира "The Taming of the Shrew". Автор перевода Н.Х. Кетчер. Другие переводчики давали комедии иные названия "Образумленная злая жена", "Усмирение своенравной" и т.д. Сюжет пьесы Шекспира: Италия, XVI век. У богатого торговца две дочери на выданье. За младшей дочерью многие ухаживают, но по традиции ее не могут выдать замуж вперед старшей сестры. Охотников жениться на своенравной Катарине не находится. И вот в город приезжает незнакомец по имени Петруччио и решает во что бы то ни стало укротить строптивую девицу.
 
 
Дата первой постановки пьесы не установлена.  Долгое время после реставрации пьесу ставили в адаптированном виде. Наибольшей популярностью пользовались спектакли "Сони-шотландец" Джона Лейси (1667), "Сапожник из Престона" Кристофера Буллока (1716), одноименная версия Чарльза Джонсона (1716), а также переделка Дэвида Таррика "Катарина и Петруччо" (1754), не сходившая со сцены до конца XIX в. Первое возобновление оригинальной пьесы было осуществлено в 1844 г. под руководством Бенджамина Уэбстера и Дж.Р. Планше.  В дальнейшем пьеса интерпретировалась сценаристами и режиссерами либо как шумный фарс (фильм Франко Дзефирелли, 1966), либо как история о мужской жестокости (переделка Чарльза Маровитца, 1973). Питеру Холлу и Джону Бартону, однако, удалось продемонстрировать в их постановке 1960 г., что комедия может быть по-своему увлекательной и трогательной. 

Флоренс Лоуренс
   Опера  «Укрощение строптивой»  — В. Я. Шебалина, либретто А. А. Гозенпуда по одноимённой пьесе Шекспира впервые представлена в концертном исполнении с роялем в 1955г. в Москве. Первая постановка на сцене — Куйбышевский театр оперы и балета  в1957г.
 
  Первая экранизация была в 1908г. — «Укрощение строптивой» (США) — реж. Дэвид Гриффит её длительность 10 мин. 26 сек. В роли  Катарина — Флоренс Лоуренс.
1961г. — «Укрощение строптивой» (СССР) — реж. Сергей Колосов. В ролях — Людмила Касаткина и Андрей Попов. 

  Шекспир написал свою пьесу в назидание непокорным жёнам и невестам, но главная идея произведения уже успела частично устареть.
 
  Во времена великого английского писателя учесть женщины была предопределена ещё при рождении. Девочек с малых лет учили вести хозяйство, а когда они подрастали, их выдавали замуж, нередко против воли. Чтобы замужество не было в тягость, необходимо, по мнению Шекспира, заранее смириться со своей участью. Скромность и покорность помогут полюбить нелюбимого супруга. Автор полагает, что несчастный брак – это, прежде всего, вина жены, а не мужа. Женщина должна благоговеть перед тем, кто её содержит, и повиноваться супругу без малейшего ропота. Очевидно, писатель допускал и грубые воспитательные меры по отношению к сварливым жёнам. 


  В наши дни представительницы прекрасного пола не обязаны выходить за нелюбимых и быть зависимыми от своих мужей. Современная женщина строит жизнь наравне с мужчиной. Тем не менее, некоторые истины Шекспира остаются актуальными и в наши дни. Гордость по-прежнему является помехой на пути к счастью. Любя друг друга, люди нередко враждуют годами. Ни один из них не хочет сделать шаг в сторону примирения и взаимопонимания. В результате, оба страдают, продолжая отдаляться друг от друга всё больше и больше.



   Страх быть отвергнутой заставляет многих женщин атаковать первыми, опережая тем самым возможные «подножки» любимого мужчины. 
 
  Кто сказал что женщина слабое существо? Правильно сказали. Пусть она хоть коня на скаку останавливает, хоть в горящую избу входит, но когда дело касается противоположного пола, она тает и не какая гордость не может противостоять этому чувству любви. 

четверг, 19 апреля 2018 г.

Екранізації, які підштовхують нас взяти книгу


       
   Щороку на великих екранах з`являються десятки фільмів, в основу яких лягли відомі та невідомі літературні твори. Іноді саме екранізації підштовхують нас взяти до рук книгу та дізнатися подробиці «первинної» історії. «Кинопоиск» опублікував рейтинг американських письменників, чиї твори 
екранізували найчастіше. 

   
   


    Перше місце за кількістю екранізацій посів Едгар Аллан По. Його детективні історії стали джерелом натхнення для багатьох сценаристів та режисерів. Тож не дивно, що з 71 прозового тексту та 51 вірша  народилося 212 фільмів.

   

   


   А ось стрічки за мотивами творів О.Генрі почали знімати ще за його життя, у 1909 році. Зрештою, книги письменника і сьогодні користуються популярністю. А загальна кількість їхніх екранізацій сягає 184.

   



   Третю сходинку у рейтингу посів Джек Лондон. За 17 років творчої діяльності він написав понад 230 творів різних жанрів та тематик. На сьогодні його роботи стали основою для 124 кінокартин. Сам письменник свого часу навіть зіграв одну з ролей  в екранізації книги «Морський вовк».

  

    
   
 Говард Лафкрафт не видав жодної книги за життя і аж ніяк не зазнав слави письменника. Але його роботи стали неймовірно популярними після смерті автора. Сьогодні книги Лафкрафта екранізували 109 разів, а колекцію фільмів справжнього кіномана важко уявити без лафкрафтівських жахів.


  

   
    105 фільмів народилося завдяки творам Марка Твена – людини, яка подарувала світові Тома Соєра та Гекелбері Фіна, автора, якого називали «справжнім американським письменником».


   




     Стільки ж екранізації було створено на основі творів Френка Баума. Цей дитячий автор подарував світові майже 150 чудових творів. І сьогодні найвідоміші з них – про  країну Оз – не припиняють надихати відомих режисерів та продюсерів на створення нових і нових картин.


  



      Фільм «Крила голубки», знятий  за мотивами книги Генрі Джеймса, чотири рази був номінований на премію «Оскар». Зрештою, це не єдина екранізація творів письменника. На сьогодні їх налічується понад 70.

   


     
    Нещодавно величезний фурор у світі кіномистецтва здійснила екранізація книги Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Це вже вп`яте ця книга надихає режисерів на створення кіно. Загалом же твори Фіцджеральда екранізовували 40 разів, а у деяких з них грали Леонардо ДіКапріо, Бред Пітт, Кейт Бланшетт та інші голлівудські знаменитості.

        

За матеріалами https://starylev.com.ua

четверг, 5 апреля 2018 г.

Великі почуття «Пані Боварі»



«Пані Боварі» —  роман Гюстава Флобера, який з'явився у 1856 році. Спочатку роман мав назву «Пані Боварі, провінційні звичаї».

  

 «Пані Боварі» — роман про життя жінки лікаря, Емми Боварі, у якої був позашлюбний зв'язок, і яка намагалась жити поза межами свого статку аби уникнути заяложеності та нікчемності життя в провінції. Хоча основний сюжет твору досить простий, навіть архетиповий, проте справжня майстерність роману полягає в його деталях та прихованих стилях. Флобер був відомий як славнозвісний перфекціоніст щодо свого письма, та завжди стверджував, що його мета — це знайти правильне слово, або відповідне чи слушне слово.

   Роман, який з'явився в часописі La Revue de Paris між 1 жовтнем та 15 груднем 1856 року, зустрівся за галасами прокурорів, які звинуватили автора в непристойностях твору. В січні 1857 року відбувся горезвісний суд, на якому автора було виправдано 7 лютого того року. Після цього роман став бестселером. Тепер твір вважається не тільки взірцем реалізму, а й одним із найвпливовіших творів, які коли-небудь були створені.

  «Пані Боварі» Гюстава Флобера - дослідження людської дурості і «романтичної хвороби», відчаю і нещастя, з якими стикаються ті, хто не бажає або не в змозі вирішити конфлікти між своїми мріями і реальним світом; кажучи мовою сучасних термінів, можна сказати, що це дослідження неврозу. Крім того, роман розглядає конвенції середнього класу і міф про прогрес, викриваючи недоліки і лицемірство, маючи справу з нездатністю різних персонажів комунікувати один з одним. У всіх цих аспектах, цей роман доречний сьогодні також, як коли він був написаний. 

У 2007 році було проведено опитування 125 сучасних популярних авторів, із проханням назвати їх улюблені твори, результати якого наведені в книзі The Top Ten. Роман «Пані Боварі» було названо другим після роману Льва Толстого «Анна Кареніна».


                                            Цікаві факти

 - У розділі 1.2, очі Емми описано так: «хоча вони карі, проте вони виглядали як чорні». В розділі 1.5, вони описані так: «Вони були чорними, коли вона була в тіні, та темно-синіми на сонці».

 - У дев'ятому з кінця роману абзаці, Флобер згадує про Солдатського жука, а не про Іспанську муху (яка зовсім не цікавиться нектаром). Ця поширена помилка перекладача пов'язана з тим, що французькою ця комаха називається Cantharides, проте вона не відноситься до сім'ї Cantharidae.

 - Номер 46 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

   Добірку екранізацій твору поповнив фільм Софі Бартез «Пані Боварі» . Головну роль  Емми Боварі грає Мія Васіковська («Аліса в Країні див», «Джейн Ейр»).  Також у фільмі задіяні Езра Міллер, Лаура Кармайкл, Пол Джаматті та інші. 





воскресенье, 1 апреля 2018 г.

Улыбайтесь, господа!




   Как говорил главный герой известного фильма "Тот самый Мюнхгаузен", "умное лицо — это еще не признак ума. Улыбайтесь, господа!" Чем больше человек смеется, тем он здоровее и счастливее. 1 апреля – хороший повод начать читать что-нибудь веселое, жизнеутверждающее и поискать новые способы подшутить над окружающими. Специально для Вас мы составили список из  книг, которые заставят улыбнуться и не раз.



Тибор Фишер "Философы с большой дороги"

Остроумнейшая, добрая и очень смешная история о толстом и ленивом философе-неудачнике и его напарнике-инвалиде, грабящих банки. Причем выходит у них это совершенно случайно, и часто – неожиданно для них самих. Роскошный стиль повествования – в духе философского трактата с подзаголовками вроде "Ряд общих мест" и "Поезд как способ замести следы". Про любовь, дружбу, секс, философию, логику и бандитов: "Это ограбление! Всем читать!"




Александр Цыпкин "Женщины непреклонного возраста"

В этих историях все странно, неожиданно, но при этом парадоксальным образом достоверно. От этого делается легко, свободно и весело. Читая книгу "Женщины непреклонного возраста", вы будете смеяться. Иногда — неприлично громко. Хулиганская лирика харизматичного питерского пиарщика и журналиста Александра Цыпкина заслуженно переросла сетевой успех и популярность в периодических СМИ. Эта книга вернет аппетит к жизни, а может — и любовь к людям.




Слава Сэ "Сантехник, его кот, жена и другие подробности"

Главный персонаж — единственный на свете сантехник, который играет в академическом театре, ведет блог и выращивает на подоконнике лук. Эта книга — кладезь живых и смешных историй из жизни, черного юмора и самоиронии.  Серьезно, универсальное средство от хандры! И можно читать с любого места.






                                 
Венди Норткатт "Премия Дарвина"

Премия Дарвина — это виртуальная шуточная награда за особо впечатляющие эволюционные гамбиты. Чтобы ее удостоиться, надо как можно более нелепым образом погибнуть или хотя бы лишиться способности к размножению, тем самым избавив наш генофонд от своего отчаянного безрассудства — или от своей запредельной глупости. Американка Венди Норткатт — "летописец" премии Дарвина. Много лет назад, узнав об этом стихийном явлении,  начала документировать истории лауреатов, а впоследствии создала знаменитый сайт. Письма о приключениях достойных кандидатов на награду хлынули со всего мира. Самые яркие сюжеты собраны в этой книге, наглядно демонстрирующей, что эволюции нашего вида присуще беспощадное чувство юмора.


Пелам Гринвилл Вудхаус "Дживс, вы – гений!"

Встречи с персонажами произведений английского писателя Пэлема Грэнвила Вудхауза — с милым шалопаем Берти Вустером и его многоопытным камердинером Дживсом, тетушкой Агатой и лордом Эмсвортом, обожающим свиней, дядей Динамитом и Бинго Литтлом — ждешь с радостью и нетерпением, как свидания с близкими друзьями. Герои Вудхауза живут в своем уютном мирке, в котором кипят нешуточные страсти, плетутся хитроумные интриги и строятся смелые матримониальные планы. Эти блистательные рассказы вот уже много лет по праву считаются классикой английской юмористической прозы.



Александр Маленков "Красные огурцы"

Антон Опушкин — обыкновенный дизайнер, молодой человек, плывущий по течению жизни. Но все меняется за один день, когда он влюбляется в чужую жену, и за одну ночь, когда он становится свидетелем убийства. Можно ли позволить себе роскошь быть нормальным, если мир безумен? Выстоит ли криминальная агрессия против логики интеллигента? Сколько действуют галлюциногенные грибы? На эти вопросы автор пытается найти ответы вместе со своим героем. Бандиты, спецназ и изобретатель-наркоман никак не облегчают этой задачи, а опасность, дружба и любовь обрушиваются на Антона с самых неожиданных сторон.


                                    
Наринэ Абгарян "Манюня"

"Манюня" - светлый, пропитанный солнцем и запахами южного базара и потрясающе смешной рассказ о детстве, о двух девочках-подружках Наре и Манюне, о грозной и доброй Ба - бабушке Манюни, и о куче их родственников, постоянно попадающих в казусные ситуации. Это то самое теплое, озорное и полное веселых приключений детство, которое делает человека счастливым на всю жизнь. Горячо советую всю трилогию о девочке Манюне. Эта книга – отличная прививка от всего наносного и напоминание, что жизнь – ничего такая штука, если к ней правильно относиться!"



Евгений Чеширко "Дневник домового"

Части этой книги гуляли по сети. Их с удовольствием прочитали и поделились ими более 2 млн человек. Очень смешная история домового, который вместе с хозяйским котом и щенком ежедневно попадают в забавные истории. Эта книга станет прекрасным антидепрессантом и источником смеха.








Михаил Веллер "Легенды Невского проспекта"

Пожалуй, одно из самых смешных русскоязычных произведений десятилетия. Автор рассказывает «байки» о людях из 90-х. Искрометный юмор и ностальгия по ушедшим временам делают эту книгу запоминающейся. От одних рассказов смеешься в голос, от других щемит сердце, в третьих узнаешь сегодняшний день.





Смешного Вам чтения!