8 січня - 90 років від дня народження Василя Симоненка (1935-1963), українського поета, журналіста, правозахисника
Василь Симоненко - поетична легенда «шістдесятників». Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки – вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
Зрештою, поет провістив і наші дні:
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Народився Василь Симоненко 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка (1957).Працював журналістом в Черкасах. В умовах прискіпливої радянської цензури за життя поета вийшла одна-єдина збірка «Тиша і грім» (1962), а також казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963). Уже в ті роки великої популярності набули самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору1960-1970-х років. Другу укладену поетом книжку «Земне тяжіння» (1964), як і найповніші видання творів, опубліковано вже після його смерті. (Цю збірку укладено переважно на основі двотомника «Спадщина», упорядкованого професором В.В. Яременком).
Симоненко увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст.1962 року Василь Симоненко разом із Аллою Горською та Лесем Танюком виявили місця поховань розстріляних органами НКВД на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні ( про останнє було зроблено заяву до міської ради). Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції. Це побиття, що мало фатальні наслідки для здоров’я поета, було невипадковим, адже голос Василя Симоненка лунав дедалі голосніше і відважніше. Поет відійшов у вічність у ніч з 13 на 14 грудня 1963 року. Його рання смерть потрясла українське суспільство. Відлуння тієї втрати навічно зафіксовано у віршах двох інших видатних поетів-шестидесятників – Миколи Вінграновського та Івана Драча.
Микола Вінграновський
* * *
пам’яті Василя Симоненка
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28-літніми очима
Наш Василь іде по останній у світі дорозі
З зупиненим серцем з опущеними руками
В яких учора іще
Говорило перо
Поета-мужа
В темно-коричневому костюмі
В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям
Серед молоді найпопулярнішим є вірш "На цвинтарі розстріляних ілюзій". Вірш читає Дар'я Тарадименко
У 2012 році Черкаська обласна організація НСПУ й Національна спілка письменників України, за підтримки Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Ліги українських меценатів заснували Всеукраїнську літературну премію імені Василя Симоненка — нагороду для вшанування пам'яті поета Василя Симоненка. Призначена вона для підтримки молодих талантів, заохочення професіональних і непрофесіональних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України.
Заходи:поетичний триптих «Україно, ти моя молитва», творче рандеву «Поетичні крила Василя Симоненка», літературний андеграунд «Поетична легенда «Шестидесятників»
Додатково тут:
•Презентація до уроку «Василь Симоненко. Коротко про митця. «Лебеді материнства». Фольклорна основа поезії. Символічний зміст образу лебедів». За допомогою неї можна ознайомити з життям та творчістю Василя Симоненка та з одним із найкращих його віршів "Лебеді материнства".
На цьому сайті зібрано всю інформацію про його життя (біографія, фото, статті, спогади, цікаві факти, щоденник, листи, вшанування) та творчість: вірші (поезія)..
Василь Симоненко буде сучасним і поряд з нами завдяки молодим талановитим співакам, таким як Артем Пивоваров, Олександр Тесленко та ін.
Люко Дашвар – це псевдонім колишньої журналістки Ірини Чернової. Її книжки продаються фантастичними, як для України, накладами. Вона стала відома читацькому загалу завдяки своїм романам “Село не люди” та “Молоко з кров’ю”. Обидва романи – не просто чергові примірники із книжкової полиці, а переможці престижних конкурсів – “Коронації слова” та “Книжки року Бі-Бі-Сі”. Її книги сколихнули читацьку аудиторію та майже всі стали бестселерами! Не можливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу на болючі, неоднозначні питання, які порушує письменниця. «Село не люди» - перший роман автора, виданий у 2007 році. Головна героїня роману Катерина — молоде дівча, яке своїм коханням наразилося на сільський самосуд, від чого була змушена втекти до міста. Там вона пережила приниження від професорської родини, де її ледь не зґвалтував господар, і врешті повернулася в село, щоб стати місцевою відункою. І...
На канале HBO завершился 7 сезон «Игры престолов». Мы посмотрели финальную серию и рассказываем, что же там произошло. А также осторожно размышляем о том, что нас ждет впереди. В Королевской Гавани произошел исторический саммит. Все основные претенденты на трон встретились в Драконьих Ямах — месте, известном прежде всего по книгам. Фанаты романов Мартина отмечают, что драконы, выращенные в ямах, были гораздо компактнее и тщедушнее тех, что росли на воле — так что Серсея (если место встречи выбирала она) определенно намекнула Дейенерис, что хорошо знает историю Таргариенов. Отсутствие Визериона, как пишут в таких случаях корреспонденты с официальных мероприятий, тоже не осталось незамеченным. На встрече Серсее предъявили ходячего мертвеца , и он ее впечатлил. Еще больше он впечатлил Эурона Грейджоя, который тут же разыграл сценку: мол, так боится живых трупов, что предает Серсею и отправляется зимовать на Железные острова. На самом деле он уплывет в Эссос, ...
Коментарі
Дописати коментар