8 січня - 90 років від дня народження Василя Симоненка (1935-1963), українського поета, журналіста, правозахисника
Василь Симоненко - поетична легенда «шістдесятників». Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки – вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
Зрештою, поет провістив і наші дні:
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Народився Василь Симоненко 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка (1957).Працював журналістом в Черкасах. В умовах прискіпливої радянської цензури за життя поета вийшла одна-єдина збірка «Тиша і грім» (1962), а також казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963). Уже в ті роки великої популярності набули самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору1960-1970-х років. Другу укладену поетом книжку «Земне тяжіння» (1964), як і найповніші видання творів, опубліковано вже після його смерті. (Цю збірку укладено переважно на основі двотомника «Спадщина», упорядкованого професором В.В. Яременком).
Симоненко увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст.1962 року Василь Симоненко разом із Аллою Горською та Лесем Танюком виявили місця поховань розстріляних органами НКВД на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні ( про останнє було зроблено заяву до міської ради). Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції. Це побиття, що мало фатальні наслідки для здоров’я поета, було невипадковим, адже голос Василя Симоненка лунав дедалі голосніше і відважніше. Поет відійшов у вічність у ніч з 13 на 14 грудня 1963 року. Його рання смерть потрясла українське суспільство. Відлуння тієї втрати навічно зафіксовано у віршах двох інших видатних поетів-шестидесятників – Миколи Вінграновського та Івана Драча.
Микола Вінграновський
* * *
пам’яті Василя Симоненка
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28-літніми очима
Наш Василь іде по останній у світі дорозі
З зупиненим серцем з опущеними руками
В яких учора іще
Говорило перо
Поета-мужа
В темно-коричневому костюмі
В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям
Серед молоді найпопулярнішим є вірш "На цвинтарі розстріляних ілюзій". Вірш читає Дар'я Тарадименко
У 2012 році Черкаська обласна організація НСПУ й Національна спілка письменників України, за підтримки Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Ліги українських меценатів заснували Всеукраїнську літературну премію імені Василя Симоненка — нагороду для вшанування пам'яті поета Василя Симоненка. Призначена вона для підтримки молодих талантів, заохочення професіональних і непрофесіональних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України.
Заходи:поетичний триптих «Україно, ти моя молитва», творче рандеву «Поетичні крила Василя Симоненка», літературний андеграунд «Поетична легенда «Шестидесятників»
Додатково тут:
•Презентація до уроку «Василь Симоненко. Коротко про митця. «Лебеді материнства». Фольклорна основа поезії. Символічний зміст образу лебедів». За допомогою неї можна ознайомити з життям та творчістю Василя Симоненка та з одним із найкращих його віршів "Лебеді материнства".
На цьому сайті зібрано всю інформацію про його життя (біографія, фото, статті, спогади, цікаві факти, щоденник, листи, вшанування) та творчість: вірші (поезія)..
Василь Симоненко буде сучасним і поряд з нами завдяки молодим талановитим співакам, таким як Артем Пивоваров, Олександр Тесленко та ін.
Павло Дерев'янко — український письменник, військовослужбовець 12-ї бригади спеціального призначення «АЗОВ» Національної Гвардії України, народився в Білій Церкві. Вперше я познайомилась з Павлом на нашому бібліотечному проєкті Книгомандри: літературний тур Херсонщиною завдяки Вікторії Гранецькій, яка теж була учасницею цього туру. Павло Дерев'янко та Василь Загороднюк у проєкті «Книгомандри…» Проводжаючи Вікторію Гранецьку на херсонському залізничному вокзалі 26 червня 2019 року ми говорили про молодих письменників. І саме вона розповіла про молодого, талановитого і перспективного автора щойно виданої книги «Аркан вовків» - першої із трилогії «Літопис Сірого Ордену» . За що ми їй щиро вдячні. Бо вже у жовтні Павло завітав на Херсонщину з презентацією цієї книги. І ми дякуємо Павлу, що під час проведення Тижня молодіжної книги 2023 , уже під час повномасштабного вторгнення росії в Україну в онлайн форматі, він у своєму відеозверненні до незламних...
Тамара Анатоліївна Дуда, псевдонім Тамара Горіха Зерня - українська письменниця, перекладачка та волонтерка. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року за роман «Доця» (2019), який відзначено як книгу року BBC . Тамара Горіха Зерня – авторка, чиє ім'я вже знайоме багатьом поціновувачам сучасної української літератури. Вона сміливо торкається найпотаємніших глибин людської душі, створюючи тексти, що залишають слід. «Коли ти пишеш книгу, особливо першу, немає жодної гарантії, що хтось її захоче прочитати. І весь час, коли ти працюєш над книгою, ти працюєш в повітря, не розраховуєш на ніяку віддачу. Ти її дописуєш тільки тому, що маєш відповідальність перед своїми героями, перед цією історією, перед собою, тому що не можливо було її не написати. Я зробила такий висновок, що я пишу для себе, для своїх героїв, для внутрішніх потреб скажімо і дуже розраховую і хочу, щоб це сподобалось людям» «Спостерігати за людьми – це моя робота, хобі та пристрасть...
Коментарі
Дописати коментар