Сучасна українська письменниця з Херсона – Оксана Зененко
«Настав час повернутися до своїх витоків і дізнатися більше
про свою справжню історію”»
Оксана Зененко
У 2019 році у «Дебют-газеті» вийшов друком роман «Чемпіонка». І саме з цього роману я відкрила для себе талановиту письменницю, яка живе з тобою в одному місті, а ти і не знаєш. Роман дуже сподобався і я вирішила познайомитись з пані Оксаною через Фейсбук.
Так почалось знайомство особисто, розпочалась творча дружба Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова і співпраця з письменницею.
Восени того ж року Оксана Зененко стала співавторкою збірки «Покрова через Збруч» від видавництва «КМ-Букс».
У пані Оксани вже вийшло три історичні романи, які присвячені епохі Гетьманщини. Чому саме історичні? Тому що багаторічне захоплення цією темою повинно було проявитись саме в такий спосіб. Талант письменниці повинен служити читачам.
В ньому авторка цікаво використали містику, щоб пригоди героїв були цікавими, і цей прийом дав можливість читачеві порівняти події часів Гетьманщини із сучасністю, замислитись, проаналізувати, зробити висновки. У сучасного героя роману навіть є свій прототип – спортивний журналіст, з яким авторка випадково зустрілась після виходу роману. В січні 2021 року за роман «Останній лицар гетьмана» Оксану Зененко нагороджено медаллю імені Олександра Довженка.
Події у романі відбуваються у славетній столиці Гетьманщини Батурині. Гетьман продумав усе, але він не міг передбачити можливість зради ..Столиця Гетьманщини впала дуже швидко, і це стало сигналом про поразку всього його плану. На згарищах Батурина старий гетьман з відчаєм у голосі сказав Орлику: “Не благословив Господь!”. Навіть геніальний політик не все може передбачити в житті…
І нарешті «Побратим гетьмана» - третій роман, присвячений Пилипу Орлику – Гетьману України в еміграції, який вона почала писати ще в Херсоні і закінчила в Києві, тому що в 2022 році вимушена була виїхати з окупації Херсона.
Починається роман описом Кам’янської Січі на Херсонщини, де зустрічаються Пилип Орлик з Костем Гордієнком у березні 1710 року.
«…уперше за вісім місяців після Полтавської баталії, Орлик і Гордієнко прибули на Кам’янську Січ, аби узгодити із товариством свої майбутні дії та деякі пункти нової угоди».
Разом із героями роману ми мандруємо історичними подіями, дізнаємось багато цікавого, переживаємо за них, за їх майбутнє, радіємо їх досягненням і перемогам, співчуваємо поразкам.
А закінчується роман діалогом Костя Гордієнка з донькою Катериною, в якому звучить надія…Наша надія на Перемогу над Московщиною, мир і найкращу долю України.
«Зустрінемось, доню… Неодмінно зустрінемося! Одного мирного дня, у вільному українському полі!....
- Отже ми знову на порозі вибору?_ піднімаючи очі …тихо мовила Катерина.
- І ми зробимо його, як годиться….Бо ж ми – українці!»
І цими останніми словами роману, пані Оксана всяляє в читача НАДІЮ на Перемогу…
Згадує Олешки 1712 року: «Олешки – наразі невеличке козацьке поселення, через яке проходить шлях на Крим»
Сьогодні, вже місто Олешки, з найвідомішою і найбільшою пустелею в Європі – Олешківськими пісками знаходяться під окупацією ворога… Але ми сподіваємось на їх звільнення якнайшвидше.
Через всі доленосні історичні події цих історичних романів відбуваються цікаві, неймовірні пригоди героїв, кохання, бойові дії, поразки й перемоги. В романах присутні навіть містичні воїни-характерники, як же без них в часи козацької доби, Гетьманщини.
Пані Оксана змістовно та прискіпливо працює з архівними документами, майстерно обробляє історичні факти, щоб вони були цікавими.
Коментарі
Дописати коментар