понедельник, 30 октября 2017 г.

Велесова ніч – прадавній слов'янський Хелловін.

Самэйн, Самайн, Самхейн – під такою назвою раніше був відомий сучасний Хелловін – одне з найдавніших свят. 


Донедавна містична та потойбічна традиція була популярною лише у західних країнах. Вже з кінця минулого століття цей трохи моторошний, але, безсумнівно, веселий звичай поширився майже по всьому світу. 


Містичний настрій та переодягання у нечисть підхопили і в Україні. Проте запозичена була лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін. Існував він за часів вірування у різних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю.

У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому. Також залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.


Велес – це дохристиянський, язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців, а також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі.

Також, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а дбати про неї і за це брати зстрижене хутро чи молоко.

Згідно віруванням Велес, перш за все – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.


Велесова ніч – час містичний, тож люди вірили, що їх бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці і клали під подушку, промовляючи слова: «Темна ніч, заклинаю мені допомогти. Велес, потрудися, загадане, появися».

Для того, аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити, якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна.

Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «Нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться».

Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати питання на найскладніші відповіді. Для цього треба було  назвати ім"я померлого родича та звернутись до нього: «Сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».


Прикмети на Велесову ніч


Зазвичай, побачити мертвого родича у сні носило негативний характер та вважалось поганою прикметою, але тільки не у цей день. На Велесову ніч навпаки – дуже добрий знак.

Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.

Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «Охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам бід».

Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорну собаку. Запримітити таку біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку коло будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.

У найдревніших предків була традиція у цю ніч запалювати багаття у найвищій точці їх земельної ділянки та стрибати через нього. Також існував обряд ходити по розпеченому вугіллі – цей процес символізував очищення тіла і дух від злих сил.

У вечір перед ніччю всіх мертвих влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них хороші речі.



Назва Хелловін прижилась від англійського свята та перекладається як «ніч усіх святих». Хоча насправді це ніч усіх мертвих – просто таких змін назва зазнала уже в християнські часи. 

Це зумовлено тим, що язичники не боялись смерті і зустрічали її спокійно, а у християнських традиціях свято на честь мерців сприймалось з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції та назва видозмінились.

У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли вони приходять з потойбічного світу. Можливо, ви зміните свою думку, щодо іноземного походження свята та вирішите поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишите для них частування.

Комментариев нет:

Отправить комментарий