Химерний BOOK HOUSE

Ви полюбляєте містичні трилери, темне фентезі  чи горрор?! Тоді вам сюди!
Читацька спільнота вже давно потребувала якісної української літератури «темного» жанру, яка б захоплювала читача так само як твори Кінга чи Лавкрафта. 

І ось воно — новонароджене вельми амбітне й перспективне видавництво. 31 жовтня 2018 року було офіційно відкрито нове книжкове видавництво «Дім Химер» засноване вінницьким подружжям Вікторією Гранецькою та Владом Сордом в рамках реабілітації та соціалізації ветеранів АТО/ООС.

Вікторія – директорка, головна редакторка та бухгалтер видавництва, а Влад взяв на себе обов’язки художнього редактора, відеомонтажера, дизайнера та верстальника.

Повністю познайомитися  з колективом видавництва можна тут.

«Темні» жанри обрали, позаяк це те, що самі люблять читати і писати, і це те, чого, на їх думку, замало в сучасній українській літературі. 

Вікторіяя Гранецька вже давно працювала з авторами містичного жанру, комусь — писала передмову, комусь — відгук на обкладинку, рідерство, редагування тощо. Вона побачила, що у царині сучукрліту почали говорити про горор, а точніше про екстремальні жанри загалом. Це знаменувало зміни, зміни у сенсі обов’язкового жанрового доповнення до основного асортименту, яким почали цікавитися видавці. І разом з чоловіком ризикнули заснувати видавництво робота якого вже з самого початку спрямована на співпрацю з любителями темної літератури.   

Спочатку книги мали чітко визначений видавничий формат, до якого належить насамперед химерна жанрова та авторська проза. Але зауважили на потреби читачів та розширили межі «химерного», шукаючі твори, написані на перетині різних жанрів, зокрема визначили для потенційних авторів тринадцять напрямків:  містично-психологічні трилери, горрор, детективний нуар, фантастика, неоготика, темне фентезі, стимпанк, романи й оповідання на основі історичних містифікацій, екзистенційний постапокаліпсис, антиутопія та ін.

Видавництво почало співпрацю з сучасними українськи авторами: Тіна Гальянова, Павло Дерев'янко, Артур Закордонець, Віктор Крупка, Поліна Кулакова, Маргарита Сурженко, Євген Лір, Олег Поляков, Сергій Рибницький, Ксенія Циганчук, Алевтіна Шавлач, Олег Шинкаренко. 

З творчістю, яких ми обіцяємо вас надалі познайомити.

Вікторія Гранецька — письменниця, двічі лауреатка літературного конкурсу «Коронація слова», поетичного фестивалю «Підкова Пегаса», літературно-мистецької премії ім. М.Коцюбинського. Двічі побувала в складі журі конкурсу «Коронація слова». В дитинстві писала вірші, казки, оповідання та публікувалась у районній газеті.

«Мантра-омана» - роман, в якому вибагливо переплетені містика у стилі Кінга та глибокий психологізм Дашвар.

«Тіло™»  У  романі авторка створила неймовірно цікавий містичний світ, який своєю напругою та моторошністю нагадує твори Стівена Кінга. Спочатку це цікаво, потім млосно, згодом моторошно. Крім розслідування жахливих убивств у книзі піднімаються й інші актуальні питання.

«Щасливий» - третій роман письменниці, створений на основі реальної історії про українську дівчину та азербайджанського хлопця-мусульманина. Роман нагороджено спеціальною відзнакою «Коронації слова» у номінації «Гранд Романи». Книга була презентована у різних містах України, в тому числі й у середовищі українських мусульман в Ісламському культурному центрі м. Києва.

У 2019 р. отримала Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського за збірку оповідань «Reality Show/Magic Show».

Влад Сорд — поет, прозаїк та ветеран бойових дій, який з перших днів війни чотири роки поспіль захищав Україну на східному кордоні під позивним «Змій». 

Автор поетичних книг «Трансгрес(і)я», «+++» (Три плюси») та збірки військово-містичних оповідань «Безодня», фіналіст Міжнародної літературної премії ім. О. Ульяненка.

«Безодня 2» — це продовження книги «Безодня» — збірки неймовірних і водночас на диво чесних історій, військово-містичних оповідань на основі реальних подій, привезених автором з війни, побаченої на власні очі й прожитої впродовж чотирьох років у польових окопах, на закинутій шахті, у лісах, що повсякчас прострілюються. Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, котра випала на долю нашому поколінню. А війна не добирає слів та не шкодує куль, війна триває, як і кожна з цих історій, що, проростаючи з реальності, набувають химерних метафізичних сенсів у подобі Чорного Бога й первісного жаху, який завжди чатує на нас поза межами часу й простору.

Приємного читання!

Далі буде!