Сучасні українські письменники, яких варто прочитати

Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.

Сучасне українське літературне поле достатньо широке. Серед письменників є "живі класики", а й є звичайні графомани, яких варто оминати десятою дорогою.

Ми підготували для вас самих значущих українських письменників, яких варто знати, читати та слухати.

Любко Дереш

Це, напевно, один із найзагадковіших та найекзотичніших письменників України. Свою першу книгу він написав ще у 15. За що його називають "феноменом української літератури". Творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе, усвідомлювати світ, себе в ньому. Його книги важко назвати випадковими, а відокремити читача від автора майже неможливо.

Радимо прочитати: синайський цикл "Миротворець", "Культ", Про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ніколу Теслу, Альберта Ейнштейна, Стівена Кінга, "Трохи пітьми, або На краю світу".

Сергій Жадан

"Голос Сходу", так часто називають Жадана. І не тільки тому, що він родом із Луганської області, а тому, що його література має присмак "пролетарщини", гнилої радянщини у свідомості покалічених людей. Естетика книг та їх демократичне наповнення свідчать про відвертого та щирого письменника. Мова пересипана гострим слівцем, але хто власне заперечить, що такою є вся українська мова сучасності. У його книгах – портрет українців: не зафотошоплений, брудний, чесний та до непристойності відвертий.

Радимо прочитати: "Месопотамія", "Ворошиловоград", "Біґ Мак", "Гімн демократичної молоді", "Anarchy in the UKR", "Марадона ", "Депеш Мод ", "Ефіопія". 

Юрій Андрухович

Його вважають живим класиком "актуальної" української літератури. Творчість Андруховича чи не найкращий приклад постмодернізму в українській літературі. У своїх романах він використовує прийом "текст у тексті", тобто інтертекстуальність. Традиційні образи та сюжети автор глибоко переосмислює, змінюючи акценти. Саме він увів в українську літературу карнавальну прозу, яка сьогодні користується неабиякою популярністю. У його текстах відсутні канони, що дозволяє передати множинність поглядів на світ, абсурдність сучасного існування та ірреальності буття. 

Радимо прочитати:  "Дванадцять обручів", "Таємниця".

Генрі Лайон Олді

"Генрі Лайон Олді" – колективний псевдонім українських письменників-фантастів. Активно публікуються з 1993 року, а до цього часу світ побачили близько 30 їхніх романів. Самі автори свій жанр називають "фантастичним бойовиком". Вони є одними із найпопулярніших фантастів. Їхні романи активно перекладаються на десятки різних мов світу.

Радимо прочитати: "Захребетник", "Обитель героїв", "Розповіді очевидців, або Архів нагляду сімох", "Шмагія".

Ліна Костенко

Вона уже багато років зберігає за собою почесне місце на поетичному Олімпі України. ЇЇ називають "нерозгаданим чудом", "неймовірним птахом", "голосом народу", "пілігримом вічності". Прикметної рисою її творчості є інтелектуалізм. У своїх поезіях авторка невпинно шукає ключі до таємниць буття, розкриває та аналізує пласти історії. Попри поетичного добірку, Ліна Костенко видала книгу "Записки українського самасшедшого", де яскраво проілюструвала, чим живе пересічний українець, чого він прагне і чого досягає. У цьому романі для кожного читача знайдеться своє місце.

Радимо прочитати: "Записки українського самашедшого", "Мадонна перехресть", "Берестечко".

Люко Дашвар

Під псевдонімом "Люко Дашвар" ховається колишня журналістка Ірина Чернова. Її літературна діяльність розпочалася після того, як її роман "Село не люди" отримав нагороду на "Коронації слова". За кількісними показниками, вона мало чи не найуспішніша українська письменниця. Її книги продаються небаченими накладами в Україні. Роман "Молоко з кров'ю", для прикладу, розійшовся накладом у 100 тисяч примірників.

Радимо прочитати: "Мати все", "Молоко з кров'ю", "Село не люди", "Рай.Центр".

Ірен Роздобудько

Безхмарна літературна кар'єра донецької письменниці та журналіста розпочалася після 2000-го року. Авторка не припиняє дивувати свого читача своєю різноманітністю та ерудованістю. Письменниця сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями. За роки роботи їй вдалося вибудувати власну концепцію пера, яку вона називає "життєво-творчою".

Радимо прочитати: "Гудзик", "ЛСД", "Арсен", "Дві хвилини правди", "Зів'ялі квіти викидають", "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю", "Пастка для жар-птиці", "Останній діамант міледі".

Оксана Забужко

Ще один представник живої класики. Одна із небагатьох українських письменниць, які можуть собі дозволити жити на свої гонорари. Вона здобула міжнародне визнання, особливо в Центральній та Східній Європі. А її поезію переклали на більше десятка іноземних мов. Свого часу вона працювала на викладацькій ниві. Читала лекції не тільки в українських ВНЗ, а в Гарвардському, Йельському, Колумбійському університетах. Її роман "Польові дослідження українського сексу" вважають культовим і одним із кращих творів української літератури останнього десятиліття.

Радимо прочитати: "Польові дослідження українського сексу", "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій", "Музей покинутих секретів", "Let my people go".

Юрій Винничук

Манеру письма Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературу. Його вважають "батьком чорного гумору" в українській літературі. Письменник любить гостре слівце та не нехтує використанням у своїх творах нецензурної лексики. Він часто виступає в ЗМІ з полемічними і провокативними текстами. Після оприлюднення вірша "Убий під*раса" за президентства Віктора Януковича політолог Володимир Бондаренко через посередництво нардепа Леоніда Грача звернувся до МВС і Генпрокуратури з вимогою розслідувати творчість Винничука, яка "містить натяки на чинну владу і заклики усунути її не правовим способом", а також є порнографічною.

Радимо прочитати:  "Танго смерті".

Марія Матіос

Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва. У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами.

Радимо прочитати: "Армагедон уже відбувся", "Чотири пори життя", "Нація. Одкровення", "Солодка Даруся", "Жіночий аркан у саду нетерпіння".

Василь Шкляр

Цього письменники критики називають "батьком українського бестселера". Годі й шукати негативних відгуків про його творчість. Проте найбільший резонанс серед українських критиків викликав його роман "Залишенець. Чорний ворон", який було видано у 2009 року. Цей твір яскраво висвітлює трагічні сторінки історії нашої держави – повстанську боротьбу народу проти жорсткої влади окупантів у 20-х роках XX сторіччя. Роман дуже неоднозначний, проте заслуговує на прочитання.

Радимо прочитати: "Чорний ворон", "Кров кажана", "Тень совы".

Юрко Іздрик

Він є одним із креаторів станіславського феномену. Як не дивно, сам Іздрик себе письменником теж не вважає. Його часто називають "людиною-оркестром", оскільки крім літератури він займається ще музикою та живописом. Його непересічне вміння торкатися словами до свого читача дивує. Поетична творчість — це суцільний потік нюансованих доторків до буття, текстових тіней і симпатичних ігрових монстрів. Проза ж тяжіє до ремінісцентної гри з читачем, коли справжній зміст ховається у мікрошарах тексту. 

Радимо прочитати:  "Флешка - 2GB".