Читаємо українською!

Андрій Кокотюха — корифей українського детективу та трилера. Його перший детектив «Шлюбні ігрища жаб» витримав два перевидання, а одним із джерел натхнення для цього твору, за місцевою легендою, стало невеличке болото на території Будинку творчості письменників у Ірпені. Протягом 1999 — 2006 років з’являються книги А. Кокотюхи: «Повернення сентиментального гангстера», «Нейтральна територія», «Ментовский город», «Отработанний матеріал», «Мама, донька, бандюган», «Криминальная Украина», «Криминальная Украина-2», «Криминальная Украина-3», «Почему Украина не Россия», «Любити живих» (у співавторстві з Максимом Розумним), «Повзе змія», «Тайны и загадки Украины», «Резонансные дела МВД» (в співавторстві з Костянтином Стогнієм), «Шукачі скарбів», «Юля», «Темна вода», «Зоопарк або Діти до 16 років». Крім того написав низку цікавих журнальних публікацій, повістей та оповідань. За однією такою публікацією на студії ім. О. Довженка був знятий фільм під назвою «Тупик». Дві книги автора – «Легенда про Безголового» та «Повзе змія» – були екранізовані. Кокотюха є автором сценаріїв для декількох документальних фільмів із циклу «Кримінальні історії» на каналі ICTV. Усе це дає авторові право називати себе також кіносценаристом. За окрему платню погоджувався писати «жіночі» оповідання. Його книжки легко знайти в будь-якій книгарні та каталогах чи не кожного українського видавництва, що друкує художню літературу. Андрій Кокотюха власник багатьох нагород: «Коронація слова» (2001, 2002, 2006), нагрудний знак «За зразкову службу у внутрішніх військах МВС України» (2002), нагрудний знак «Срібний Георгій» за сценарій фільму «Тупик» (2003).  Андрій Кокотюха любить літературу (читає не менше 100 сторінок на день і вважає читання наркотиком), кіно, алкоголь, збирати гриби. Байдужий до політики, спорту, кави, одностатевого сексу і наркотиків. Не любить українських політиків, футболу, борщу, вареників, макаронів, хімії як шкільного предмету, свого колишнього класного керівника, Філіпа Кіркорова та Віктора Павліка, їздити громадським транспортом, стояти в чергах, чогось чекати в своїй держави та від своєї держави, працювати в сільському господарстві. Ось такий він – Андрій Кокотюха.

«Живий звук» – історія в ритмах рок-н-ролу, у якій є світські тусовки та брудні прохідні двори нічного Києва. Тут діють закони шоу-бізнесу та схеми наркобізнесу. Поодинокі слуги закону, в котрих лишилася крапля порядності, протидіють армії продажних ментів, котрих покривають банкіри та наркодилери. А столичні «акули пера» не можуть розв’язати кримінальний кросворд без допомоги провінційних борців за правду. Журналіст Ігор Варава вважає себе щасливчиком – з ним провела ніч молода «зірка» естради Анжела Сонцева. Їй дуже хотілося втекти з гамірної вечірки. На ранок від нічної гості лишається відбиток губної помади на дзеркалі в холостяцькій ванній. А вдень Анжела раптом опиняється в лікарні. І чомусь впізнає всіх довкола – крім свого нічного коханця. Далі – більше: Вараві починають погрожувати, аби припинив спроби нагадати Анжелі про себе. Потім він натикається на перший – і далеко не останній труп у цій заплутаній історії. Варава вирішує розібратися: не любить, коли з нього роблять ідіота. Потім розуміє: Анжела в реальній небезпеці. Згодом небезпека нависає над самим Ігорем. Аби ж ще знати, хто і за що намагається його вбити… У цьому детективному романі - дружба і зрада, проби, помилки, безвихідні ситуації, темні каземати та щасливі випадки. А також – несподіваний фінал.

«Червоний» - досить цікавий роман про діяльність УПА в Україні, яка на той час знаходилася в складі радянського союзу. На відміну від схожого роману Василя Шкляра «Чорний ворон», Кокотюха розповідає історію про командира загону УПА Червоного, даючи свідчення з трьох точок зору різних персонажів: дільничий у Луцьку Михайло Середа, чекіст Лев Доброхотов та ув’язнений Віктор Гуров, який був сусід Червоного у таборі. Кожен з них розповідає своє знайомство з бійцями УПА або бандерівцями (хто звик їх так називати). Українські повстанці героїчно воювали на два фронти: з німецькими військами шизофренічного Гітлера і радянськими окупантами, якими керував не менш хворий Сталін. Вони планували поділити світ навпіл, але два психа не змогли домовитися, то ж вчинили криваву війну, в якій полягли мільйони людей, включаючи наших рідних прадідів – українських патріотів, вояків, звичайних селян тощо. Червоний очолював загін УПА, який не лише викривав загарбників, але ховався від НКВД, МГБ, намагаючись знищити ворожих бійців розвідки та шпигунів. Як годиться, піймати справжнього патріота України можна лише коханкою, бо любов у всіх слабке місце, навіть у героїв України. Чекісти цим скористалися. У в’язниці Червоний також проявив героїзм і навіть похитнув зомбовані погляди Гурова, який готовий був за батька Сталіна померти, а згодом дещо змінив погляди чи хоча б похитнув віру у Совєти. Наразі ця книжка актуальна, як ніколи. Шкода, що дуже мало українських письменників висвітлюють таку важливу тему, як боротьба українців с окупантами, їх мужність, героїзм та самовідданість, готовність пожертвувати власним життям заради батьківщини. Якби хоча б половину сили духу нашим військовим і рішучості влади у не спокійний час, коли анексували Крим і намагаються захопити східні регіони України, то усі провокації сепаратистів і спроби окупації території швидко закінчилися б навіть не починаючи мирно без жертв.

«В минулому — оперативник конотопського карного розшуку, Сергій Горілий відсидів чи не за всі гріхи рідної міліції, але був випущений за зразкову поведінку. Тепер він КС — «колишній співробітник». Та правду кажуть: колишніх сищиків не буває. Ледь не в перший день свого перебування на свободі Сергій примудряється вплутатися в «мокру» справу, від якої ще й відгонить містикою. Місцевий бізнесмен, якому невідома пророчиця наворожила смерть, і справді незабаром помирає за загадкових обставин. Дуже скоро в самій круговерті розслідування опиняється і Горілий, якому пророчиця так само навіщувала близьку смерть. Та чи всі пророцтва збуваються?..

Українське Полісся. Покинуті села Житомирщини. Кажуть, в одному з них із людьми відбуваються дива. Спочатку люди зникають, а потім - повертаються, але вже нічого не пам'ятають. Чудова байка для "жовтої преси". Але молода жінка Тамара Томіліна справді зникає в аномальній зоні. І справді повертається без пам'яті. Отже, це не казка… Історія ще більше заплутується, коли стає відомо: жінка, яка втратила пам'ять, незрозумілим чином причетна до вбивства крупного житомирського бізнесмена. А коли в покинутому поліському селі зникає ще одна людина, капітан Сергій Бражник приймає рішення йти в небезпечне місце сам… Які жахливі таємниці приховує безлюдне поліське село?




Подружнє життя київського адвоката Лариси Гайдук не склалося, велике місто набридло. Бажаючи поміняти обстановку і спокійно відпочити, молода жінка приїздить до своєї подруги у Подільськ. Але спокій тут виявився оманливою машкарою - маленьке мальовниче містечко на Поділлі налякане серією жорстоких убивств. Лариса мимоволі втягується у процес слідства. Яким чином ці події пов'язані з давньою місцевою легендою про Безголового та ким насправді є привид, що з'являється на руїнах старого панського маєтку, - пошук відповідей на ці запитання може коштувати життя головній героїні.

Що може бути спільного між працівницею солідного банку Людмилою та колишнім міліцейським опером Олегом? Виявляється, вони можуть покохати одне одного. Але проти них - мстиві бандити, зраджена коханка, крутий мафіозі, лиховісний маніак та… рідна донька Людмили, шістнадцятирічна Оксана, котрій мамин обранець теж до вподоби. Аби завоювати його, дівчина здатна піти на будь-який ризикований крок. Події змінюють одна одну так швидко, що ані герої, ані читач не зможуть перевести подих. А фінал цієї кримінально-любовної історії передбачити неможливо.