Навіть у цифрову епоху молодь багато читає — новини в інтернеті, повідомлення у месенджерах, шкільні чати та розважальні блоги. Але ніщо не може замінити магію паперових книжок. Я вже не кажу про те, що незважаючи на війну, в Україні все більше створюється видавництв, з’являється багато цікавих авторів і жанрів в літературі.
Популяризація читання шириться як онлайн (освітні платформи, BookTok-ролики, рекомендації блогерів), так і офлайн. До «живого» формату належать різноманітні заходи, які організовують креативні книгарні та бібліотеки: лекції, дискусійні клуби, презентації, читання та творчі зустрічі з авторами.
Я приємно вражена скільки книжкових фестивалів проводиться, відкривається книгарень і як багато молоді відвідують ці місця і заходи. І не просто відвідують, а купують книжки, беруть участь у презентаціях, стоять в черзі за автографами від авторів. І не тільки метрів української літератури, а й молодих. Ці черги мене вразили неабияк.
Що сьогодні читає юнацтво і молодь?
Молоде покоління достатньо свідоме та всебічно обізнане, тому вибирає різну літературу — від класичної прози до психологічного нонфікшну. Зазвичай вибір жанрів та сюжетів збігається із загальними захопленнями та інтересами. Попит мають теми присвячені саморозвитку, соціалізації, стосункам і розумінню власних емоцій. Як завжди, найбажаніша книга для них — це детектив, пригоди, трилер чи фентезі.
Сьогодні я хочу познайомити вас із цікавим письменницьким проєктом. Чому саме з ним? Тому що знаю про них не з інтернету, а буваю на презентаціях книжок, купую і читаю особисто.
"Фантастичні talk(s)" - це проєкт п'яти українських письменниць - Дарії Піскозуб, Наталії Довгопол, Ірини Грабовської, Світлани Тараторіної та Наталії Матолінець. Вони пишуть книги та ведуть Youtube-канал, де обговорюються книги у фантастичних жанрах.
А тепер трішки про кожну з учасниць проєкту..
Дарія Піскозуб- письменниця, ютуберка, співзасновниця YouTube проєкту “Фантастичні talk(s)”. Переможниця конкурсу фентезі-романів “Брама 2019”. У 2020 дебютувала із романом “Машина”, першою книгою однойменної тетралогії постапокаліптичного фентезі. У 2023 світ побачили дві збірки короткої прози за участі авторки - “Хроніки незвіданих земель” та “Легендарій вільних міст”. Друга книга тетралогії “Машина” - “Гемма” - вийшла у 2023 та увійшла в короткий список премії жанрової літератури "Своя полиця". У 2024 друком вийшла збірка фантастичної прози "Мотанка" за участі Дарії Піскозуб.
Наталія Довгопол- письменниця, культурологиня, громадська діячка. Киянка, що живе в Афінах. Пише історичне, фантастичне й пригодницьке, має в доробку книжки для дорослих, молоді та дітей.
Її перший роман трилогії «Шпигунки з притулку "Артеміда"» отримав срібло в «Коронації слова - 2019» та премію «Еспресо. Вибір читачів 2020» в підлітковій категорії, означивши старт професійної письменницької кар'єри.
Світлана Тараторіна- письменниця, PR-менеджерка, співзасновниця проєкту «Фантастичні talk(s)». Виросла у Криму, мешкає у Києві. Є лауреаткою премії ЛітАкцент року 2018, володаркою нагороди Chrysalis Award 2019 від Європейського товариства наукової фантастики, спеціальної відзнаки директорки Українського інституту книги та фестивалю LvivBookForum.
У 2018 році рукопис дебютного фантастичного роману письменниці «Лазарус» — міське фентезі з елементами детективу у світі Києва 1913 року — переміг у видавничому конкурсі КМ-Букс, в результаті чого книга вийшла друком. Роман отримав низку нагород та відзнак. У 2023 році був перевиданий у видавництві Vivat.
Ірина Грабовська - письменниця, блогерка, співзасновниця проєкту «Фантастичні talk(s)». Пише у жанрах стимпанку і фентезі. Народилася на Донеччині, в місті Сніжне, нині мешкає в Києві. У 2018 році письменниця (під псевдонімом Анастасія Воронова) стала співавторкою військового документального бестселера — хроніки «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» про події оборони міжнародного аеропорту «Луганськ» та прилеглих населених пунктів.Також Ірина Грабовська є авторкою стимпанк-дилогії «Леобург», що складається з книг «Остання обитель бунтарства» і «Остання війна імперій».
Наталія Матолінець - письменниця, авторка фентезійних романів, які здобули численні відзнаки. Народилася й живе у Львові, обожнює мандри та каву, цікавиться арнуво, Прекрасною епохою, міською культурою та міфологіями. Володарка II премії конкурсу Коронація Слова 2017, відзнак "Кращий дебют 2018" і "Краща серія 2021" від порталу БараБука та премії Eurocon Chrysalis 2023 від Європейської спільноти наукової фантастики як авторка, яка помітно заявила про себе дебютними творами. Членкиня Шведського ПЕН.
Авторка книг з міфологічними мотивами “Гессі” та “Академія Аматерасу”, історичного фентезі “Керамічні серця", трилогії урбан-фентезі “Варта у Грі”, “Артефакти Праги” та “Кров Будапешта”, натхненної європейськими містами та їхніми легендами.
«Фантастичні talk(s)» - це також Youtube-канал , ціллю якого є розвиток українських фантастичних жанрів. Тут презентуються новинки українських авторів, благодійні інтерв'ю у світових фантастів, а також проводяться майстер-класи з письменницької майстерності та видання книг.
У 2023 році харківське видавництво “Жорж” видало їх першу збірку "Хроніки незвіданих земель". Презентація відбулась в квітні у київській книгарні “Сенс”, на якій мені пощастило побувати. Чому пощастило? Тому що спілкування з такими неймовірно талановитими, харизматичними і такими різними молодими українськими письменницями, представницями нової літературної плеяди - неабияке задоволення.
Пропоную познайомитись із відгуком на збірку...
"Хроніки незвіданих земель" - збірка оповідань прекрасних дівчат з Fantastychni talks. Кожне з цих оповідань - окрема історія, в якій час і простір, своя тема і своя атмосфера, своя магічна складова, свої герої і свій письменницький стиль. Усі вони наче різні, але такі єдині в контексті нашої звами загальної історії. Так само як письменниці з різних куточків України, так і ми разом з ними мандруємо нашою землею від Львова до донбаських териконів, від подільських замків до степу Криму, і навіть на українську станцію на Фобося, який супутник Марса. Мандруємо від 15-го року до нашої ери аждо 23 століття. Зустрічаємо богів, царів, духів, упирів, мандрівників крізь дзеркала, алхіміків і майбутніх нащадків. І у кожній історії знаходимо щось питоме й вагоме, що хочется не лише виділити цитатою, а й запам'ятати. Бо "коли зараз не вчепитися в те дрібне, що можна зберегти, то потім у нас вирвуть і його..."[... ] найперше, що загарбники роблять, - віжтинають пам'ять.Бо як у людей нема пам'яті, вони легше коряться і ніц у середині не бунтує". Тож, мусимо пам'ятати, пам'ятати, пам'ятати і НІКОЛИ не забувати, хто наш ворог, тому що він не змінюється не еволюціонує. І якщо забуватимемо, будемо приречені ходити колами історії. Читаєтся збірка дуже легко, бо оповіді захоплюють і зацікавлюють, що важко відірватись. А проте так хотілося, щоб оповідання не закінчувалися, і ніколи не перегорнути останню сторінку книги, настільки вона була комфортною. Дякую авторкам за це відчуття й за стільки гарних думок, які вони вклали в свої тексти. "Не маю ні найменшої гадки, як закінчиться ця історія, та відчуваю, що її початок уже написано. Земля обітована починається з нас"
Уявили події, що відбуваються в цій чудовій збірці? А почитати хочете? Тож, представники харківського видавництва "Жорж" радо подарували читачам Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньованашій бібліотеці цю збірку. А авторки збірки ще й автографи на згадку для вас залишили. А щоб ви уявили, хто ж саме писав ці оповідання, я записала для вас невеличке відео-знайомство з авторками на презентації збірки у київській книгарні “Сенс”. Тож, знайомтесь.
Сподіваюсь, що вона є і в інших бібліотеках України. Тож, мерщій до бібліотек. Ну, а якщо вас спонукала неприємна новина про відсутність цієї книги в бібліотеці, то можна купити в книгарнях.
Якщо вас цікавлять інші відгуки, запитайте у ГУГЛ.
У кожної з цих письменниць є окремі видання, вони друкуються у збірниках, беруть участь у різноманітних книжкових фестивалях та інших книжкових проєктах і завжди відкриті для своїх читачів.
Отличительные черты самого пугающе популярного жанра современности Как у любого другого жанра, у готики есть свой набор клише, причём правило «всё хорошо в меру» тут не работает. Готическая история тем страшнее, волнительнее и прекраснее, чем ужаснее в ней герои, образы и сюжетные твисты: если кровь проливается — то литрами, если бледнеет дева — то добела, если появляется вампир — то такой, что хочется отдаться ему немедленно. 1. Ужас Атмосфера страха — основа готической эстетики. Если не боится читатель, то точно боится герой. Именно близость смерти и загробного мира добавляет любым романтическим отношениям героев сексуальности. Сам ужас в готике — это ещё и эротическое удовольствие. Как бы иначе хорроры и триллеры получили настолько широкую популярность среди молодежи? 2. Сверхъестественное Готическое произведение не всегда утверждает сверхъестественное как норму, однако ощущение, что происходит нечто, что невозможно объяснить рационально, как правило, не поки...
Рецепт успеха — отличное знание истории и писательский талант. Одна из причин читательской и зрительской популярности саги "Песнь Льда и Огня" Джорджа Мартина - это реалистичность повествования История семи королевств Вестероса выглядит типичной средневековой хроникой, рассказывающей о феодальных междоусобицах, и это сходство неслучайно. Работая над своей книгой, Мартин изучал труды профессиональных историков, заимствуя там и некоторые сюжетные ходы и образы героев. Перед вами — несколько возможных исторических параллелей реального и выдуманного миров. 1. Битва пяти королей — Война Алой и Белой розы. Пожалуй, одна из самых очевидных исторических параллелей "Песни льда и пламени" — это война пяти королей, основанная на событиях долгой и изнурительной войны Алой и Белой розы в Англии. Даже имена ключевых враждующих домов — Старки и Ланнистеры — перекликаются с историческими Йорками и Ланкастерами. Сам Джордж Мартин неоднократно признавался в том, что именно...
Коли в людини є народ, тоді вона вже людина Л. Костенко 19 березня 2025 року - 95 років виповнюється Ліні Василівні Костенко - українській поетесі-шістдесятниці, письменниці, дисидентці, лауреатці Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»), премії Антоновичів (1989 за збірку «Сад нетанучих скульптур»), Ордену Почесного легіону Франції (2022). Ліну Василівну не без перебільшення називають «совістю української нації». У 2015 році малу планету Сонячної системи № 290127 названо Лінакостенко. Сьогодні, коли ворог шматує нашу землю, а українці масово творять подвиги любові, мужності та жертовності, коли маємо докласти всіх зусиль, аби вистояти й перемогти, її натхненне Слово – то зброя на варті майбутнього України. Ліна Костенко стала третьою українкою, яка здобула високе звання кавалера Ордена Почесного легіону - найвищої відзнаки Франції за останні 100 років. Під час війни така нагорода – найвагоміше визнання м...
Коментарі
Дописати коментар