Читаємо українською!

Сергій Жадан — один із найяскравіших письменників в Україні. Це не тільки відомий сучасний поет, прозаїк, есеїст, а й віртуозний перекладач. Перекладає поезію з німецької (Пауля Целана), англійської (Чарльза Буковскі), білоруської (Андрія Хадановича), російської (Кирила Медведєва, Данилу Давидова) мов. Власні тексти Жадана теж перекладаються багатьма мовами. У березні 2008 року роман Жадана «Anarchy in the UKR» в російському перекладі увійшов в «довгий список» російської літературної премії «Національний бестселер». Ця ж сама книга в 2008 році увійшла в шорт-лист і отримала почесну грамоту конкурсу «Книга року» на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку. Вже в травні 2010 року журнал «GQ» вдруге висунув Жадана на звання «Людина року» в номінації «Письменники» за книгу «Червоний Елвіс», де письменник отримує нагороду. Нашумілий роман «Ворошиловград» став книжкою 2010 року по версіі «Бі-бі-сі». Тексти Жадана здебільшого жорсткі і безкомпромісні, як і сам автор. Навіть ліричний жанр поезії під його пером набуває кольору хакі, через використання розмовної, а інколи і нецензурної лексики. «Мені здається, що в нашій країні ще хтось потребує літератури. Щоправда, в багатьох випадках це не так позиція, як поза – мовляв, я люблю літературу, але те, що пишеться українською, читати не буду з принципу. Часто читач сам не знає, що йому потрібно. Письменник, до речі, теж» . У 2012 році Сергій Жадан здобув відзнаку «Золотого письменника України».

Роман Сергія Жадана «Депеш Мод» — чтиво не для нервових і не для «правильних». Це непричесана і жорстка історія входження в серйозне життя. Дія твору відбувається у червні 1993 року. Троє друзів мусять терміново знайти четвертого, який зник у невідомому напрямку, і повідомити його про самогубство вітчима. Вася Карбюратор повинен встигнути на похорон... Що це: пронизливий ліричний текст? стьоб? практичний довідник для нонконформіста і лівого терориста? релігійний роман? роман-знущання? «Депеш Мод» тільки з першого погляду скидається на галюцинацію напівголодного студентика, насправді це строкатий портрет перехідної доби і покоління, яке зависло в жорстокому міжчассі дев'яностих. В тексті зберігаються особливості авторського письма.

«Взагалі-то «Біг Мак» це мав бути роман, - каже Юрко Прохасько в післямові до цієї збірки з шести оповідань. Конкретніше, це буцімто "мав бути роман про Захід", потім з'ясувалося, що то буде "середньоєвропейський роман". Написане, каже післямовець, перевершило його сподівання: "Я знав, що буде цілком інакше, але не сподівався, що аж настільки цілком... Отож, роману не вийшло, не склалося ані з Віднем, ані з Середньою Європою, не кажучи вже про "Захід". Принаймні, в моєму розумінні. Натомість маємо оповідання, оповідки про кого? Я волів би вважати, що "про них усіх", тих молодших (зростали у віртуальності мультимедій і легких наркотиків, але й алкоголю не цуралися), старших (а ці просто диваки або невдахи, яких ніколи не бракувало), невлаштованих, загублених. Про тих, хто замість користати з "культури", послідовно надає перевагу субкультурам. Тож реальність цієї прози мене вже не стосується, вже хоч би на підставі місця народження, походження, традицій, зрештою, віку. Але не знаю, не впевнений, що зможу так просто відхреститися. Радикальність цієї відсутності відмінностей, що складають різницю світу за Жаданом, розкривається у всій своїй моторошності".

«Anarchy in the UKR» — це книжка про основні тенденції розвитку джазу, про комунізм як модель шоу-бізнесу, про секс як форму психологічної залежності, про фінансову стабільність як основу революційного руху, про депресію як складову системи освіти, про любов як можливість гетеросексуальної комунікації, про транквілізатори як чинники колективної пам’яті, про пам’ять як визволення, про смерть як продовження пам’яті…

«Гімн демократичної молоді» - шість ліричних історій про розвиток середнього бізнесу в умовах формування відкритого суспільства. Сюжет книги поєднує в собі ліричну оповідь із фаховими публіцистичними розвідками, присвяченими легалізації тіньового сектору економіки. Все, що ви хотіли знати про дружбу і вірність менеджерів середньої ланки, але не знали в кого спитатись. Книга «Гімн демократичної молоді» наскрізь пронизана художніми образами. Сама назва твору несе в собі неоднозначність та багатошаровість, те, що нам і намагається донести Жадан: гімн — розповідь, молодь — нові підприємці, котрі тільки починають розуміти з чого складається цей світ поза кордонами колишнього Радянського Союзу, демократичної — себто нової, можливо, посттоталітарної, котра не бачить меж між бізнесом і собою, а також своєю діяльністю і законами. А взагалі йде описання буремних 90-х, що є певною візитівкою Сергія Жадана.